Аналіз крові на алергени - не чекайте ускладнень

Сьогодні людство все частіше стикається з таким явищем, як алергія. Алергія в більшості випадків проявляється почервонінням, свербінням, набряком ураженого місця, ринітом, чханням, сльозотечею. Вся симптоматика пацієнта, що страждає на алергію, викликана імунною відповіддю нашого організму на певні речовини (алергени). Саме гіперчутливість імунних клітин до алергену викликає гострий запальний процес – алергічну реакцію.

Головним принципом лікування алергії є виявлення та виключення речовини, що викликала алергічну реакцію. У медичній практиці застосовують кілька способів виявлення провокуючих речовин: шкірні проби, аналіз крові на рівень імуноглобуліну IgE, аналіз крові на алергени.

Шкірні проби

Шкірні проби проводяться строго в умовах медичного стаціонару, оскільки є ймовірність виникнення найсильнішої алергічної реакції, яка потребує термінової лікарської допомоги. На внутрішній бік передпліччя пацієнта наносяться краплі речовин алергенів, потім шкіру під краплею мінімально травмують (прокол або подряпина). Через 10 хвилин алергічна реакція (якщо вона є) проявляється почервонінням, свербінням, набряком у місці нанесення речовини.

Аналіз крові на загальний рівень імуноглобуліну

Імунною відповіддю на потрапляння в організм компоненту, що провокує алергію, завжди є вироблення специфічних антитіл – імуноглобулінів IgE (що відповідає за виникнення блискавичної реакції) та IgG (що збуджує алергічну реакцію не відразу, а через кілька годин після потрапляння алергену).

Забір венозних проб у пацієнта проводиться в умовах лабораторії вранці, натще. Далі виділяється плазма, яка поділяється на кілька пробірок. У кожній пробірці плазма поєднується з певним класом речовин.

Аналіз крові на загальний імуноглобулін – не спосіб виявити конкретні специфічні антитіла, а лише визначає наявність IgE у плазмі. Якщо за результатами аналізу кількість IgE перевищує норму (що говорить про перебіг алергічної реакції), призначається такий вид дослідження – аналіз крові на алергени.

Аналіз крові виявлення специфічних алергенів

Цей вид аналізу є інформативним і безпечним методом визначення конкретної речовини, що провокує гостру імунну відповідь.

Забір матеріалу також проводиться в умовах медичної лабораторії вранці на голодний шлунок. Перед здаванням алергопроб пацієнту рекомендується:

• не приймати їжу щонайменше за 10 годин;
• не вживати тютюн протягом двох годин;
• не приймати антигістамінні препарати щонайменше 3-5 днів;
• виключити фізичні та психологічні навантаження;
• виключити вживання потенційних алергенів.

Також не можна здавати аналіз крові на алергени в період будь-яких запальних реакцій, інфекції, ГРВІ, захворювань шлунково-кишкового тракту, загострення будь-яких хронічних захворювань.
Проведення аналізу можливе лише через 7-10 днів після одужання. Недотримання цих правил може призвести до некоректного результату аналізу.

Специфіка аналізу крові на антитіла

Виявлення специфічної реакції на конкретну речовину можливе двома принципово різними методами:

1. MAST-CLA . Метод множинної хемілюмінісценції. На спеціальні панелі із різними алергенами наноситься матеріал пацієнта. При взаємодії з провокуючими речовинами кров починає виробляти антитіла. На останньому етапі панель наносяться спеціальні ферменти, під впливом яких імуноглобулін починає світитися. Отже, світіння однозначно свідчить про непереносимість конкретних речовин.
2. RAST . Радіоаллергосорбентний тест. До зразків крові вносять частинки потенційних алергенів. За наявності у пацієнта непереносимості молекули антитіл приєднуються до молекул провокуючої речовини. У процесі подальшої обробки зразка певним радіоактивним реагентом зв'язування алерген-антитіло стає доступним для виявлення у спеціальному приладі.

Аналіз крові на алергени проводиться за декількома видами панелей, що узагальнюють цілі класи речовин:

• панель харчових алергенів (морепродукти, цитрусові, молочні продукти, консерви, ягоди, овочі, фрукти, куряче яйце і т.д.);
• панель професійних алергенів (формальдегід, етиленоксид, латекс, шовк, гуарова смола, колаген, сахарин, хна, трагакант тощо);
• панель побутових алергенів (домашній пил, бібліотечний пил, укуси комах, пилові кліщі, шерсть свійських тварин, перо тощо);
• панель лікарських алергенів (пеніцилін, анальгін, аспірин, йод, вітаміни, бром, анальгетики тощо);
• панель рослинних алергенів (амброзія, циклахена, кропива, соняшник, полин пирій, жито, подорожник тощо);
• панель тварин алергенів (відмерлі частинки шкіри тварин, мікрочастинки їхньої слини, сечі, екскрементів);
• панель алергенів цвілевих грибів (побутова пліснява, дріжджові гриби, сапрофіти, сажкові гриби і т.д.).

Кожна з аллергопанелей містить від 2-3 до кількох десятків компонентів.

Результати аналізу крові на алергени

Аналіз крові на алергени потребує деякої кількості часу для проведення тестів – зазвичай 3-7 днів.
За кількістю виявленого імуноглобуліну IgE поділяють 6 класів алергічної реакції у пацієнта:

• Клас 0 Рівень IgE<0,35. Алергічна реакція не виявлена;
• Клас 1 Рівень IgE 0,35-0,7. Алергія протікає безсимптомно;
• Клас 2 Рівень IgE 07-35. Можливий незначний прояв симптомів алергії;
• Клас 3 Рівень IgE 35-175. Симптоми алергії можуть бути епізодично;
• Клас 4 . Рівень IgE 175-50. Симптоми алергії виявляються завжди;
• Клас 5 . Рівень IgE 50-100. Алергія має яскраво виражені прояви;
• Клас 6 Рівень IgE>100. Алергічна реакція протікає дуже гостро.

Грунтуючись на результатах аналізу крові на специфічні антитіла, лікар-алерголог розпише схему лікування, що дозволяє пацієнтові позбутися проявів алергії. А також при необхідності складе меню, що виключає вживання в їжу не тільки конкретних продуктів-провокаторів, але і продуктів, що містять незначну кількість нутрієнтів, що не переносяться.

Сьогодні лікарі за будь-якої підозри на алергію рекомендують проводити лабораторний аналіз крові на алергени, і це виправдано – він дозволяє виявити навіть приховані форми алергії (про які пацієнт може навіть не здогадуватися) і допомагає суттєво покращити якість життя людей, які страждають на прояви алергічної реакції.