Зміст
Алергічна реакція має безліч проявів, і всі ми їх добре знаємо: риніт, сльозотеча, свербіж
шкіри, висипання, почервоніння, кашель, набряк слизових, нудота і багато інших. Причому прояви алергії на одну і ту ж речовину у різних людей можуть відрізнятися не тільки інтенсивністю реакції - самі симптоми можуть бути різними (наприклад, у одного при алергії на яйця починається блювання, а в іншого висип на шкірі ) . У той самий час різні види алергічної реакції може мати схожу симптоматику. То як зрозуміти, яким конкретно алерген зреагував імунітет? Одним із методів діагностики, здатним дати відповідь на це питання, є шкірні проби, про них йтиметься у цій статті.
Кожному, хто зіткнувся з алергічною реакцією, потрібно відвідати лікаря-алерголога. Тільки фахівець зможе з максимальною точністю визначити, яка речовина викликала реакцію імунної відповіді. Діагностика включає цілий ряд заходів: детальне опитування пацієнта, шкірні алергопроби, аналіз крові на рівень імуноглобуліну Е, аналіз крові на алергени, провокаційні проби. Такий комплексний підхід дозволяє достовірно виявити алерген та підібрати ефективну схему лікування.
Показання до призначення
Лікар може призначити проведення алергопроб на шкірі, якщо пацієнт має такі показання:
- поліноз (реакція на пилок рослин);
- контактний алергічний дерматит ;
- напади астми, спровоковані попаданням алергену респіраторним шляхом;
- харчова алергія;
- алергія на лікарські засоби.
І це далеко не весь перелік. Рішення про проведення алергопробу приймає лікар, оцінюючи кожен конкретний випадок.
Види аналізу
В арсеналі сучасної медицини кілька видів шкірних алергічних проб:
- Скарифікаційні проби.
- Прик-тести.
- Аплікаційні проби.
- Підшкірні проби
Кожен з цих різновидів має свої переваги та особливості, і кожен з них є високоінформативним (за умови правильної підготовки та проведення).
Скарифікаційний метод
Шкірні проби на алергени найчастіше мають на увазі саме скарифікаційний метод проведення.
Суть їх у тому, що у заздалегідь очищену спиртом шкіру передпліччя крапельно наносять розчини передбачуваних алергенів. Потім спеціальним скарифікатором (стерильне одноразове лезо) під краплею дряпають поверхню шкіри. Щоб уникнути помилкового результату, кожна алергопроба в обов'язковому порядку підписується. Перші результати оцінюються вже через 15-20 хвилин: у місцях нанесення алергенів, що викликають негайну реакцію імунітету, з'являється почервоніння, набряк, свербіж. Якщо розмір папули становить 2 мм і більше – реакція пробу вважається позитивної. Остаточні висновки щодо реакції на алергени робляться після 48 годин після нанесення. У цей час заборонено мочити, чухати, терти місце нанесення шкірних проб.
Прик-тести
Прик-тест є різновидом скарифікаційного методу. Відмінність полягає в тому, що шкіру під краплею, що містить алерген, проколюють найтоншою голкою. Як і у випадку скарифікаційної проби, остаточний результат оцінюють через 48 годин.
Аплікаційний метод
Шкірні проби аплікаційним методом частіше проводять при підозрі на контактний дерматит з метою точного визначення речовини, зіткнення з якою спричинило алергічну реакцію. На відміну від методів скарифікації, шкіра не травмується. Розчини з алергенами наносять на ватяні або марлеві тампони і закріплюють здебільшого на спині в міжлопатковій зоні. Кожен алерген обов'язково підписується. Перші результати можуть з'явитися протягом півгодини (у разі миттєвої реакції імунітету на алерген). Видаляють алергопроби зі шкіри через дві доби. Протягом цього часу місце нанесення необхідно оберігати від вологи (потіти теж не можна), тертя, прямих сонячних променів, переохолодження. Результат вважається позитивним при появі почервоніння, пухирів, висипки в місцях контакту з алергеном.
Підшкірний метод
При підшкірному методі діагностики розчин алергену вводять безпосередньо під шкіру неглибоко (як при реакції Манту). В іншому ж процедура не відрізняється від інших різновидів алергопроб.
Шкірні проби всіх видів поєднує загальне правило: за одну процедуру наноситься трохи більше 15-20 алергенів. Так само паралельно з алергенами лікар може нанести фізрозчин та розчин гістаміну. Реакція на гістамін видає його присутність у крові на момент проведення аналізу, а отже, результати дослідження не можна вважати абсолютними та необхідно додатково провести аналіз крові на алергени.
Залежно від результату, що класифікується за ступенем вираженості реакції (позитивний, слабопозитивний, негативний або сумнівний), лікар приймає рішення щодо необхідності проведення додаткових досліджень.
Протипоказання
Шкірні алергічні проби відносно безпечний спосіб діагностики. Однак через те, що в дуже поодиноких випадках реакція на алерген може бути досить сильною (аж до розвитку анафілактичного шоку ), всі процедури проводяться строго в умовах стаціонару під контролем лікарів. Проведення алергопроб протипоказане у таких випадках:
- дитячий вік до 5 років;
- вагітність;
- період лактації;
- загострення хронічних захворювань будь-яких органів;
- гострі інфекційні захворювання;
- вік старше 60 років;
- гормональна терапія;
- тривалий прийом антибіотиків;
- онкологічне захворювання;
- психічні захворювання;
- захворювання ЦНС;
- підвищена температура тіла;
- анафілактичний шок в анамнезі;
- будь-яка алергічна реакція у гострій фазі.
Кожен із перелічених пунктів може вплинути на достовірність результатів аналізу.
Підготовка до процедури
Підготовка до проведення шкірних проб передбачає дотримання деяких вимог:
- з моменту останнього прояву алергії має пройти щонайменше 30 днів;
- два тижні до аналізу не можна приймати антигістамінні препарати ;
- тиждень не можна використовувати зовнішні антигістамінні засоби (мазі, креми, гелі);
- організм повинен бути у стані спокою – підвищення рівня адреналіну в крові може вплинути на результативність дослідження.
Насамкінець хотілося б відзначити, що боятися проведення аналізів не варто, шкірні проби – абсолютно безболісні, а проведення процедур під постійним лікарським контролем робить їх абсолютно безпечними. Будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати – у разі алергії це твердження більш ніж справедливе!
