Зміст
Багато людей не уявляють свого життя без домашніх улюбленців, ім'я яким – Кішки. Хто встоїть перед нескінченною чарівністю пухнастої грудочки? І навіть десяток гострих кігтиків не в змозі зіпсувати задоволення від спілкування з вихованцем. Чого не скажеш про напад алергії на кішок. Ця хвороба не тільки заважає насолоджуватися суспільством тварин-компаньйонів, але в критичних випадках може спричинити серйозні неприємності.
Що робити, якщо у вас виявилася ця недуга? Здавати котика до притулку під гучні протести домочадців? Чи є щадні методи? Про це та багато іншого ми розповімо в цій статті.
«Пухнасті» проблеми
Коли йдеться про алергію на кішок, її основним джерелом призначається шерсть. Існує думка, що ці ворсинки потрапляють у носоглотку та викликають роздратування. Наслідком цієї популярної помилки є яскрава реклама заводчиків про «гіпоалергенність» сфінксів.
Щоправда, криється десь поруч. Справжнім винуватцем захворювання є протеїни Fel d1 (секретоглобін) та Fel d4 (ліпокаїн). Вони містяться у всіх виділеннях вашого вихованця. Починаючи від слини та урини, закінчуючи сальними залозами та статевою секрецією. Тож алергічну реакцію можуть викликати будь-які кішки, у тому числі й безшерсті.
Втім, зерно істини у цих чутках таки є. Деякі породи, наприклад, сибірські коти, мають дуже низький рівень вироблення Fel d1. Крім того, важливу роль у процесі вироблення алергенних протеїнів відіграє харчування вашого улюбленця. Каталізатором для відтворення алергенів може бути ультрасучасний наповнювач для лотка.
Симптоми та особливості хвороби
Симптоми алергії на кішок загалом стандартні та мало відрізняються від реакцій на інші алергени. Вони можуть включати:
- Чихання, нежить чи закладеність носа;
- Алергічний кон'юнктивіт та сльозотеча;
- Сверблячка та почервоніння шкіри з наступною появою висипу;
- У тяжких випадках – алергічна астма.
Найбільшу небезпеку ці симптоми становлять для астматиків та дітей віком до 5 років.
Але кішки також позитивно впливають на підростаючу особистість, і не кожен батько відмовить дитині в задоволенні завести чотирилапого друга.
Важливий момент. Всупереч назві, алергія на кішок часто не поширюється на все різноманіття котячих. Як правило, алергічну реакцію викликають лише певні породи або конкретний представник пухнастої когорти. А іноді проблема вирішується простим купанням Мурки.
Діагностика захворювання
Перше, на що потрібно звернути увагу при самостійній діагностиці, – частота та періодичність алергічних реакцій. Хорошою ідеєю буде тимчасово обмежити спілкування з вихованцем, передавши його на піклування домочадців або навіть визначивши на постій до іншої квартири. У будь-якому випадку, не полінуйтеся провести повне прибирання приміщення для видалення всіх потенційних алергенів.
Втім, найкращим виходом буде візит до алерголога. І річ навіть не в точності сучасних аналізів. Під маскою алергії можуть ховатися інші, куди небезпечніші захворювання. Зокрема, хламідіоз чи токсоплазмоз.
Додатковим аргументом на користь відвідування лікаря є можливість виявлення конкретного збудника алергії. Іноді лабораторні аналізи дають дуже цікаві результати. Наприклад, справжнім винуватцем алергії на кішок може виявитися пил, що скупчився на улюбленій лежанці вашого улюбленця.
Як це вилікувати?
На жаль, повністю позбавитися алергії на кішок практично неможливо. А ось полегшити її симптоми – завдання цілком здійсненне. Основною «зброєю» сучасної медицини тут є загальні антигістамінні препарати та мазі. Крім того, можна застосувати і агресивніший підхід в особі алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ). Але краще відкласти подібне до крайнього випадку. І ось чому.
Суть АСІТ – концепція «вибивання клина клином». Простіше кажучи, організм хворого привчають переносити алергени, вводячи їх концентрат. Але при постійному контакті з їх пухнастим носієм подібна процедура зайва. Вчені давно зауважили, що після тривалого періоду спілкування з алергенним вихованцем симптоми алергії у хворого притуплюються навіть без медикаментозного втручання. Отже, тут головне — терпіння.
Застосування АСІТ допускається, коли головним джерелом алергічних реакцій є не сам вихованець, а пилок або пил , які він переносить у своїй шубці. Але навіть тут найлегше не випускати улюбленця на прогулянку в сезон цвітіння і частіше купати, незважаючи на всі протести з боку кота.
Чи заводити вихованця?
Алергія на кішок - це ще не привід позбавлятися вашого улюбленця. Подібне має сенс лише при гострій алергічній реакції у вигляді астми чи набряку гортані. В інших випадках благополучне співіснування можна організувати самотужки за допомогою цих нехитрих порад.
- Проводьте вологе прибирання приміщень не рідше 2 разів на тиждень;
- Позбавтеся товстих штор, килимів і паласів. Крім збирання вовни, такі речі накопичують цілі поклади пилу;
- Обмежте доступ вашого улюбленця до спальні;
- Не дозволяйте кішці лежати на постільній білизні чи одязі;
- Речі найкраще зберігати у шафі, у чохлах або герметичних пакетах;
- Встановіть у приміщенні очищувач повітря та регулярно провітрюйте кімнати;
- Регулярно купайте кота. Слідкуйте за його здоров'ям і вчасно прищеплюйте хвороби;
- Давайте кішці препарат Омега-3 (риб'ячий жир). Він знижує вироблення алергенних протеїнів;
- Стерилізація або кастрація суттєво знижує алергенність вихованця.
Гіпоалергенні кішки
Як ми вже згадували кішки, які не викликають алергію – це стійкий міф. Хоча й ґрунтується на реальних фактах. Представники деяких порід справді викликають алергію набагато рідше за своїх одноплемінників. Крім названої раніше сибірської кішки, хворим на алергію на кішок рекомендується заводити котів з кучерявою вовною (порода Рекс), сфінксів або представників породи Бомбей.
Значення має і забарвлення. Як не дивно, алергічна реакція на кішок білого забарвлення зустрічається значно рідше, ніж на їх темнозабарвлених родичів. Причому навіть у межах однієї породи.
Крім того, достеменно встановлено, що самки котячих виділяють значно менше алергенних протеїнів ніж самці. Тож майте це на увазі при виборі майбутнього улюбленця.
Алергія на кішок - це, безперечно, трагедія. Але навіть цей удар можна пережити, зберігши свого пухнастого улюбленця. Адже в шаленому ритмі сьогоднішнього життя в нас і так мало задоволень. Тим більше, що випробування зближують не лише людей, а й тварин. А хто відмовиться від зайвого друга? Нехай і такого норовливого, як ваша улюблена кішечка.
