Зміст
Алергія – актуальна проблема сучасного людства. Близько 85% населення Землі страждають тією чи іншою мірою від її проявів. За своєю суттю алергічна реакція - це гостра імунна відповідь організму на контакт з якоюсь речовиною, яку імунітет з якихось причин визначив як вороже. Прояви алергічної реакції можуть бути дуже різноманітні: висипання на шкірі, свербіж, набряк, кашель, риніт, сльозотеча і т.д. Ступінь вираженості симптомів алергії також відрізняється від повної відсутності зовнішніх проявів (прихована алергія) до набряку Квінке та анафілактичного шоку. Але не все так безнадійно – алергія, лікування якої підібрано правильно, піддається контролю та дозволяє жити повноцінним життям!
Методи лікування алергії
Кожна алергічна реакція є унікальною, проте об'єднуючим фактором усіх алергій є принцип їх виникнення. Після потрапляння в організм алергену в кров викидаються гістаміни – біологічно активні речовини, які викликають усі відомі симптоми алергії.
Вибір методу лікування здійснюється тільки лікарем-алергологом, самолікування в цьому питанні є неприйнятним!
Перед прийняттям рішення про найбільш адекватну терапію лікар розглядає безліч аспектів (спадкова схильність, анамнез, вираженість реакції, умови роботи та проживання та багато іншого), але основним є точне виявлення алергену для подальшого виключення контакту з ним. У разі коли пацієнт не знає, яка конкретно речовина викликала імунну реакцію, алерголог в обов'язковому порядку призначить аналіз крові на алергени . Після вивчення сукупності всіх факторів лікар може призначити адекватну та найефективнішу схему лікування.
Існує кілька методик лікування алергії, які можуть застосовуватись у комплексі:
- медикаментозна терапія;
- імунотропна терапія;
- немедикаментозна терапія.
Лікування алергії нетрадиційними та народними методами у цій статті не розглядаються, зважаючи на свою неефективність та певний ризик для здоров'я пацієнта.
Медикаментозна терапія алергії
Суть медикаментозної терапії зводиться до усунення алергічної реакції, нейтралізації гістамінів, зняття симптомів. Для цих цілей існує безліч фармакологічних препаратів, класифікованих за принципом дії та способом застосування:
- Антигістамінні препарати . Дана група ліків («Супрастин», «Дімедрол», «Тавегіл», «Кларітін», «Зіртек», «Діазолін», «Піпольфен», «Фенкарол» тощо) спрямована на блокування вироблення гістаміну та зменшення його концентрації у крові. Системне лікування алергії проводиться саме із застосуванням антигістамінних препаратів.
- Деконгестанти . Препарати цієї групи («Псевдоефедрин», «Ксилометазолін», «Оксиметазолін») мають виражену судинозвужувальну та протизапальну місцеву дію та застосовуються при алергічних реакціях, що супроводжуються ринітом, закладеністю носа. Випускаються у формі крапель чи назального спрею.
- Інгібітори лейкотрієнів . Лейкотрієни – виробляються організмом внаслідок гострої імунної реакції, викликають набряк та запалення верхніх дихальних шляхів. Інгібітором лейкотрієнів є речовина монтелукаст (препарат «Сингуляр»), що часто застосовується при лікуванні такого ускладнення алергії як астма.
- Стероїдні спреї . Препарати цього класу («Назонекс», «Назарел», «Беклазон», «Аваміс» тощо) є гормоновмісними назальними спреями, здатними знімати такі симптоми алергії як набряк і запалення в порожнині носа.
- Ентеросорбенти . Функція ентеросорбентів («Ентеросгель», «Полісорб», «Лактофільтрум», «Смекта» тощо) полягає у виведенні зі шлунково-кишкового тракту алергенів, токсинів, продуктів життєдіяльності патологічної мікрофлори, які можуть посилювати перебіг алергічної реакції. Препарати цієї групи мають високу адсорбційну здатність, не вступають у метаболічні процеси, не всмоктуються у кров, що робить їх застосування абсолютно безпечним та виправданим.
Імунотропна терапія
В даний час існує два методи імунотропної терапії:
- Специфічна імунотерапія (ЗВТ).
- Аутолімфоцитотерапія.
У кожного з цих методів є свої переваги та недоліки.
Специфічна імунотерапія (СІТ)
Лікування алергії за методом специфічної імунотерапії можливе лише у випадках, коли алерген точно визначений. ЗВТ полягає в багаторазовому введенні в організм постійно збільшуються доз алергену. Такий принцип дозволяє досягти поступового зниження чутливості імунної системи до цієї речовини. Мінусом СІТ є високий ризик виникнення найсильніших алергічних реакцій та неможливість проведення терапії щодо відразу кількох алергенів.
Аутолімфоцитотерапія
Суть аутолімфоцитотерапії полягає у багаторазовому введенні в організм власних лімфоцитів пацієнта, попередньо оброблених спеціальним методом. Таке «тренування» власного імунітету дозволяє досягти істотного зниження ступеня імунної відповіді на провокуючі речовини. Однак і цей метод не дає 100% результату.
Немедикаментозна терапія алергії
Немедикаментозне лікування алергії полягає у застосуванні:
- гіпоалергенної дієти. Дотримання гіпоалергенної дієти - обов'язковий аспект у лікуванні будь-якого виду алергії, її тривалість та ступінь обмеження залежать від кожного конкретного випадку;
- фізіотерапії . Застосовується лише на стадії ремісії та у відновлювальному періоді. Включає такі фізіопроцедури як: електрофорез, дарсонвалізація, галотерапія (соляна шахта);
- лікувальної фізкультури . Застосовується для поліпшення дренажної функції бронхів, включає масаж і дихальну гімнастику.
Профілактика
Суть профілактичних заходів завжди зводиться до виключення контакту пацієнта з алергеном. Тобто пацієнт змушений завжди і всюди контролювати свою алергію. Зрозуміло, не при кожному виді алергії можливе повне запобігання контакту з провокуючим речовиною і не всім це вдається.
Наприклад, при полінозі ( реакції на пилок ), у період цвітіння дуже складно уникнути контакту з алергеном. Хворим у такій ситуації рекомендують мінімізувати виходи надвір. При харчовій алергії – слідувати всім приписам лікаря алерголога-дієтолога і суворо дотримуватись дієти. При алергії на побутовий пил – прибрати килими, пір'яні подушки, провести обробку меблів інсектицидами, щоденне вологе прибирання приміщення тощо.
Однак грамотно підібрана схема лікування, своєчасний прийом лікарських препаратів, дотримання гіпоалергенної дієти та інших розпоряджень лікаря-алерголога – шлях, що веде до можливості жити без проявів алергії!
