Зміст
Алергічні захворювання здатні завдати маси неприємностей. Реакція на пилок , що заважає насолоджуватися весняними садами, шерсть тварин, позбавляє алергіка шансу завести пухнастого улюбленця. Або алергія на солодке, що залишає хворого без смачного пирога чи плитки молочного шоколаду . І якщо для дорослої людини подібне – лише незручність, то для дитини це справжня трагедія. У цій статті ми розглянемо основні причини «алергії ласунів» і дамо пару порад, які дозволять полегшити перебіг хвороби.
Походження хвороби
Як не дивно, причиною захворювання є аж ніяк не цукор.
Адже алергічна реакція можлива лише щодо білкових сполук, а цукор – це вуглевод, на відміну сахарози. Саме вона відповідальна за висип та інші неприємні симптоми, що виникають після солодкого десерту.
Найчастіше подібна картина спостерігається у дітей. Зростаючий організм не здатний ефективно перетравлювати сахарозу через брак необхідних ферментів. В результаті надлишки білка провокують бродіння їжі, що виділяє шкідливі речовини та токсини в організм. А для імунітету дитини це рівносильно оголошення війни, з усіма наслідками.
Помилкова тривога
Дуже часто алергію на солодке у дітей плутають із реакцією на інші алергени, присутні у десерті. Насамперед, шоколад, мед та цитрусові фрукти. Подібні симптоми сильно спотворюють картину захворювання, тому виявлення винних алергенів краще проводити у клінічних умовах.
Не варто забувати і про «псевдоалергію». Так називають ситуацію, коли виділення біологічно активних речовин відбувається без вироблення імуноглобуліну Е. Симптоми при цьому ідентичні алергічній реакції.
Подібна ситуація виникає при переїданні потенційно алергенних страв. Причому вирішальне значення має наявність у людини алергії на конкретну їжу, а обсяг з'їденого. Пара крихітних мандаринів шкоди не завдадуть, а от кілограм-другий за раз – зовсім інша історія.
Особливу увагу тут слід приділяти раціону харчування. Організм не здатний справлятися з великими обсягами їжі, і спровокувати псведоалергію може будь-яке велике застілля.
Симптоматика захворювання
Більшість симптомів алергії на солодке у дорослих виявляються вже перші години після потрапляння алергену в організм. І найпоширеніший з них — алергічна висипка, що випадає на щоках і животі хворого. Як правило, вона супроводжується сильним свербінням, а при розчісуванні перетікає в кропив'янку.
У тяжких випадках кропив'янка може з'являтися і на інших ділянках шкіри. Насамперед, на руках і ногах. Особливо часто це відбувається у маленьких дітей, тому будьте обережними і не дозволяйте своїй дитині розчісувати уражені області.
До поширених ознак алергії також входять нежить з частим чханням або навпаки, сухий кашель із запаленням слизових оболонок. Дані симптоми можуть проявитися як незабаром після контакту з алергеном, і через добу і більше.
Найнебезпечнішими алергічними симптомами є анафілактичний шок та набряк Квінке. Вони відносяться до миттєвих симптомів і здатні призвести до смерті хворого, якщо йому не буде надана термінова допомога.
Точний перелік симптомів алергії на солодке - річ індивідуальна. Значення тут має як сам алерген, а й загальний стан хворого. Оптимальний режим харчування, загартовування організму, заняття спортом полегшують перебіг захворювання та прискорюють очищення організму.
Групи ризику
- Як і у випадку з іншими видами харчової алергії, цього захворювання найсильніше схильні діти віком до 15 років. Виною тому – травна та імунна системи, що несформувалася. Позитивним моментом є те, що більшість симптомів зникає чи слабшає вже до 18 років.
- До іншої групи входять люди з порушеннями у роботі шлунково-кишкового тракту. Тут алергічна реакція - це супутній фактор, що зникає після лікування від основної хвороби.
- Останнім фактором, що впливає на появу алергії на солодке, є вагітність. Причому в даному випадку хвороба становить небезпеку не тільки для матері, але і для її майбутньої дитини. Тому будьте обережні.
Діагностика
Головним завданням діагностичних заходів є визначення конкретних алергенів. І тут на допомогу приходить метод шкірних проб . При цьому дослідженні на шкіру хворих наносяться алергічні зразки та відстежується реакція на них.
На додаток до шкірних проб лікарі-алергологи часто призначають і аналіз на імуноглобулін Е . Це необхідно для відсіювання можливості "псевдоалергії".
Відмінною підмогою в діагностичних процедурах є щоденник харчування, куди заносяться всі страви та продукти, з'їдені останнім часом. Щоденник сильно скорочує коло «підозрюваних» та полегшує роботу лікаря-алерголога зі складання раціону хворого.
Лікування
На перший погляд, найбільш логічним способом запобігання симптомам алергії на солодке видається відмова від споживання солодкого.
Але вдаватися до такого не рекомендується. Солодощі містять глюкозу — найцінніше джерело енергії для метаболізму людини і універсальний антитоксин. Крім того, солодощі позитивно впливають на психічний стан, а їх недолік призводить до депресії та підвищення агресивності.
Тому найкращим виходом є дієта з невеликими включеннями солодощів та застосування антигістамінних препаратів. Така дієта розробляється лікарем-алергологом чи дієтологом на підставі результатів аналізів.
Але лікування алергії не обмежується блокуванням алергенних агентів. Набагато більшого значення має нормалізація діяльності травної системи. Застосовувані заходи включає очищення кишечника за допомогою ліків-сорбентів (ентеросгель, активоване вугілля або смекта) і поліпшення його мікрофлори за допомогою ферментних препаратів.
Якщо ж говорити про лікування симптомів, то для позбавлення від висипу і свербежу шкіри розумно застосовувати спеціальні мазі. До таких відносять Феністіл, Елоком та інші протизапальні креми.
При тяжких випадках алергії на солодке можуть застосовуватись стероїдні препарати. Вони різняться за ефективністю та швидкодією, але наявність серйозних побічних ефектів допускає їх застосування лише за призначенням лікаря.
Останнім доводом у боротьбі із захворюванням є алерген-специфічна імунна терапія. З її допомогою організм алергіка звикає до шкідливого алергену. Курс лікування триває до двох років, але ефект зберігається до кінця життя.
